Організація корекційно-розвиткової роботи в групі компенсуючого типу для дітей з ЗПР “ Зайчики”

Використання інноваційних методів корекційно-розвиткової роботи

Метою спеціального навчання і виховання дітей із затримкою психічного розвитку дошкільного віку є корекційний розвиток пізнавальної, емоційно-вольової сфер, позитивних якостей особистості, що дало б можливість після виховання і навчання у дошкільному закладі навчатися в звичайних умовах початкової загальноосвітньої масової школи, а іншим, продовжити навчання у школі інтенсивної педагогічної корекції, або в умовах інклюзивного чи інтегрованого класу загальноосвітньої масової школи, і здобути цензовий рівень освіти.
Інновації у корекційній педагогіці передбачають розробку та впровадження нових форм, методів та засобі підвищення ефективності корекційно-педагогічного процесу.
Навчання дітей в групі компенсуючого типу “Зайчики” здійснюється за програмою -
“Українське Дошкіллля”, програма розвитку дитини дошкільного віку, наук.кер. Крутій К.Л. (авт. Білан О.І., Возна Л.В., Максименко О. та ін.)
В групі , використовуються додатково спеціалізовані програми, такі як:
1.Програмно- методичний комплекс “Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення” ( авт. Трофименко Л.І.).
2.Програмно — методичний комплекс “Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
З дітьми проводиться ціла система корекційних занять-вправ, спрямованих на:
прищеплення культурно-гігієнічних навичок і навичок самообслуговування;
на розвиток інтересу до навколишнього, через предметну, ігрову, зображувальну, конструктивну і трудову діяльність;
на формування всіх психічних процесів;
на розвиток сенсо-моторних навичок;
на формування мовленнєвого спілкування, виправлення недоліків мовного розвитку.
Для успішного проведення корекційного процесу в групі для дітей створене відповідне корекційне середовище, яке включає в себе такі зони, як — осередки сюжетно — рольових ігор, сенсорний куточок, природничий, куточок усамітнення ( куточок релаксації), образотворчої діяльності, ігротеки.
Предметно — ігрове середовище спрямоване на те, щоб максимально активізувати дитину, дати їй можливість відреагувати на ситуацію, ставити перед нею і допомагати виконувати навчально — розвиткові завдання.
Поєднання традиційних та нетрадиційних методів навчання в роботі з дітьми з особливими потребами , робить корекційний вплив більш цікавим та продуктивним. У роботі з дітьми, дуже важливо використовувати гнучкі форми корекційно-педагогічної допомоги. Нетрадиційні корекційні методики розкривають широкий спектр здібностей дитини. Найбільш вдало це можна поєднати з використанням арт-педагогічних технік, які дозволяють створювати невимушені ситуації спілкування і максимально замотивувати дитину для спільної діяльності, і водночас застосовувати корекційний вплив на неї.
Нетрадиційні методи роботи , які використовуються в корекційно-розвитковій роботі в групі компенсуючого типу для дітей з затримкою психічного розвитку “Зайчики”:
-методика Марії Монтессорі,
-технологія раннього навчання Глена Домана,
-порціальна програма “Казкова фізкультура” М.Єфименка,
-методика Шелестової Л.В.,
-пальчиковий ігротренінг ( для розвитку дрібної мотрики),
-логоритміка,
-ниткографія.
Арт-педагогічні методики:
-музикотерапія,
-кольоротерапія,
-гудзикотерапія,
-анімалотерапія ,
-пісочна терапія,
-крупотерапія,
-музикотерапія,
-стоун — терапія,
Коротко про декілька з них:

1.Ниткографія

/Files/images/н.jpg

/Files/images/нн.jpg

Викладання за допомогою шнурка або товстої нитки контурних зображень різних предметів, тобто «малювання» за допомогою нитки.
Метод ниткографіі дозволяє вирішувати відразу кілька дидактичних завдань:
Удосконалювати зорове сприйняття дітей
Розвивати зорово-моторну координацію
Формувати плавність, ритмічність і точність рухів
Підготовляти руку дитини до письма.

2. Музикотерапія

Впливаючи на психоемоційний стан людини, музика призводить до певних гормональних і біохімічних змін в організмі, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів. Позитивні емоції, що виникають під час звучання музики, стимулюють інтелектуальну діяльність дитини.
Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування сенсорного розвитку,а саме музично – сенсорних здібностей дітей. Сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов’язаних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків.
Сприймання музики не потребує підготовки і доступна дітям різного віку. Музикотерапія організовується в індивідуальній, підгруповій і груповій формі.

/Files/images/м.jpg

/Files/images/мм.jpg

/Files/images/SAM_4174.JPG

3.Гудзикотерапія

Робота з гудзиками.
Займаючись ґудзикотерапією відбувається:
розвиток дрібної моторики, дотикового сприйняття, уваги, уяви, пам’яті;
засвоєння основних кольорів та їх відтінків;
розвиток вміння співвідносити зразок з виконаною роботою;
закріплення сенсорних навичок та просторового уявлення;
допомога дитині через творчість виразити свої емоції;
виховання посидючості та працелюбності;
формування стійкого інтересу до отриманого результату;
Все це сприяє розвитку мовлення дітей, розширює словниковий запас, допомагає автоматизувати та диференціювати поставлені звуки. Можна використовувати в роботі з формування елементарних математичних уявлень.
Головне правило, якого повинні дотримуватися – рівень важкості завдань повинен відповідати вікові дитини. Дуже складні або прості завдання не викликають у дітей інтерес.

/Files/images/г.jpg

/Files/images/гг.jpg

4. Анімалотерапія

Анімалотерапія - це лікування за допомогою тварин. Цей вид лікування є найбільш приємним з усіх відомих видів, він дарує безліч приємних відчуттів і не дає ніяких побічних ефектів.
Птахи, риби, плазуни та земноводні також надають певний біоенергетичний вплив на людину.
Люди, які тримають домашніх улюбленців, живуть довше і хворіють менше - це науковий факт. Нервова система цих людей знаходиться в набагато кращому стані, ніж у людей, у яких немає домашніх тварин.

/Files/images/SAM_4082.JPG

5.Пісочна терапія

/Files/images/SAM_3688.JPG

Завдяки цьому відносно новому методу, у дитини розвивається здатність до самовираження і творчого сприйняття світу. Пісочна терапія допомагає розвивати у дітей пам’ять, увагу і просторову уяву.
Створюючи свій, неповторний світ на піску за допомогою різноманітних фігурок, малюк передає нам всі свої фантазії і переживання. Пісочна терапія також сприяє розвитку наступних навичок:
- Формування комунікативних навичок;
– Поліпшення пам’яті, уваги та образного мислення;
– Розвиток дрібної моторики рук;
– Позбавлення від тривог і страхів.
Використовуючи ігри з піском можливо формувати елементарні математичні уявлення , формувати елементи грамоти, ознайомлювати з навколишнім середовищем, розвивати мовлення.

/Files/images/п.jpg

/Files/images/пп.jpg

6. Кольоротерапія


К.Д.Ушинський зазначає, що для якісного засвоєння вихованцем матеріалу «потрібно змусити брати участь у цьому засвоєнні якомога більшу кількість нервів, змусити брати участь зір, показуючи карту або картину, але й в акті зору повинні брати участь не лише мускули очей безбарвними обрисами зображень, але й сітківка дією кольорів розфарбованої картини. Необхідно залучити до участі дотик, нюх і смак. За такого дружного сприймання всіма органами в акті засвоєння… працюватиме найледачіша пам’ять».
Наприклад , для закріплення вивчених кольорів ми проводемо - “кольорові дні”. Для повноцінної роботи важливо приготувати необхідний матеріал. Групова кімната прикрашається атрибутами відповідного кольору. Акцент слід зробити на натуральних природних об’єктах: листя, квіти, овочі, фрукти. Все це буде використовуватися при проведенні освітньої роботи з дітьми. Діти в цей день можуть принести кульки чи стрічки відповідного кольору. Особливий інтерес викликатиме в дітей їхній одяг, в якому буде присутній колір дня.

ЖОВТИЙ

/Files/images/SAM_4630.JPG

/Files/images/SAM_4632.JPG

/Files/images/SAM_4634.JPG

ЗЕЛЕНИЙ

/Files/images/SAM_3981.JPG

/Files/images/SAM_3982.JPG

/Files/images/SAM_3984.JPG

/Files/images/SAM_3975.JPG

ЧЕРВОНИЙ

/Files/images/SAM_4615.JPG

/Files/images/SAM_4616.JPG

/Files/images/SAM_4621.JPG

/Files/images/SAM_4623.JPG

Педагоги, які працюють з дітьми, намагаються створити такі умови, за яких ді­ти отримали б максимум знань, умінь і навичок, враховуючи психофізичні та пі­знавальні можливості кожної дитини.

/Files/images/f102_1.jpg

Особливості роботи вихователів

Робота вихователя групи компенсуючого типу для дітей із затримкою психічного розвитку спрямована на створення комфортних умов для життя та розвитку дитини в групі. Завдання вихователя пов’язана з необхідністю вийти за вузькі межі групової кімнати, наблизитись до реалії сучасного життя, сприяти розвитку дитячого світогляду, розкрити в доступній формі сенс людського життя та власного існування.

Ми повинні навчити дітей з особливостями психофізичного орієнтуватися в житті, виділяти основне і другорядне, безпечне і небезпечне, приємне і неприємне. За допомоги вихователів та батьків ці діти повинні знайти своє домірне місце в соціальному довкіллі, по можливості реалізувати власні здібності та почуватися щасливими.

Вихователь забезпечує навчальний процес та контроль за навчальними досягненнями дитини, сприяє становленню його особистісного буття, пристосуватись до нових умов життя, вчить ціннісно ставитись до природи, предметів, людей та власного «Я». Результатом ефективно організованої педагогічної діяльності вихователя, має бути активна за формою та моральна а змістом елементарна життєва позиція «Я у Світі».

Організація роботи вчителя-дефектолога

Дефектоло́гія — відноситься до педагогічних наук і вивчає психофізіологічні особливості людей з особливостями розвитку, закономірності їх виховання і навчання. А також їх адаптації і реабілітації в соціумі.

Дефектолог – фахівець, який працює з дітьми з фізичними та психічними недоліками. Професія дефектолога знаходиться на стику медицини і педагогіки та тісно пов'язана з психологією. Фахівці розвивають інтелект, мову й інші психічні процеси дитини.

Робота вчителя-дефектолога займає винятково важливе місце в корекційнії роботі з реабілітації дітей з особливими потребами та виходить за межі традиційних видів роботи вчителя, оскільки охоплює: консультаційну, діагностичну, соціально-педагогічну, реабілітаційну, психотерапевтичну та корекційну діяльність. Ця багатогранність підпорядкована меті професійної діяльності дефектолога: йдеться про соціальну адаптацію та інтеграцію дитини з особливими освітніми потребами у систему суспільних стосунків.

Вчитель-дефектолог проводить заняття по формуванню елементарних математичних уявлень, ознайомленню з навколишнім світом, розвитку комунікативного мовлення, вченню грамоті, читанню, грі, конструюванню.

У процесі спеціальних занять вчитель-дефектолог розвиває у дітей сприйняття і уявлення, тренує пам'ять і увагу. У процесі спеціальних занять розвиваються і удосконалюються мовні функції. Комплексне лікування дає найбільший ефект у разі узгодженого здійснення лікувальних та педагогічних заходів.

Кожне з новопридбаних відчуттів і образів відкриває для дитини потенційно великі можливості адаптації до навколишнього соціального середовища, чого вона і досягає наслідувальним шляхом.

Визначаючи природу того чи іншого виду особливості дитини, ми звертаємо увагу на позитивні сторони його особистості і на цій основі будуємо виховно-корекційну роботу.

Щодня вчитель-дефектолог проводить 2 підгрупових (фронтальних) заняття та індивідуальне заняття з кожною дитиною групи. Також кожна дитина має індивідуальний зошит в якому вчитель-дефектолог дає дитині завдання додому для систематичної корекційно-відновлювальної роботи.

/Files/images/99422548.jpg

Особливості корекційної роботи вчителя-логопеда

Логопе́дія — це наука про порушення розвитку мовлення, про методи їх попередження, виявлення й усунення засобами спеціального навчання і виховання.

Мовлення – це особлива вища психічна функція, яка забезпечується головним мозком. Мовлення є важливим засобом зв’язку між дитиною і оточуючим світом, найдосконалішою формою спілкування, яка притаманна лише людині.

Робота вчителя-логопеда направлена на:- Розвиток дрібної та загальної моторики;
- Розвиток психічних (пам’ять, увага, мислення, уява) та фонематичних процесів (звуковий аналіз та синтез.);
- Розвиток різних видів мислення, слухової, зорової уваги та пам’яті;
- Розвиток та корекція зорово-просторової орієнтації;
- Формування правильного мовленнєвого дихання;
- Розвиток артикуляційної моторики;
- Опрацювання й уточнення артикуляції тих звуків, які збереглися, тобто тих звуків, які вимовляються ізольовано правильно, але у мовленні звучать не досить виразно, змазано;
- Корекцію складової структури слова;
- Формування звуковимови, закріплення її у словах, реченнях, скоромовках, віршах, у зв'язному мовленні.
- Збагачення активного та пасивного словника;
- Корекцію лексико-граматичної сторони мовлення.

Вчитель-логопед групи компенсуючого типу для дітей із ЗПР "Зайчики" розробляє індивідуальний план корекційно-розвиваючої роботи для кожної дитини. Щодня проводяться індивідуальні заняття, 2 рази на тиждень - підгрупові заняття. Під час занять використовуються новітні методики та інноваційні технології (використання ПК, розвиваючі ігри з природним матеріалом, арт-терапія)

/Files/images/logopedicheskie_deti-1-.png

Робота практичного психолога

З урахуванням основних тенденцій щодо змін у системі освіти дітей з особливими освітніми потребами окреслено напрями діяльності, які потребують підвищеної уваги, одним з яких є психологічний і соціальний супровід інклюзивного навчання в Україні.

Практичний психолог в інклюзивному середовищі формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу (дітей, батьків, педагогів, представників організації) до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. Така психологічна готовність формується через проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, виступів, тощо, зміст яких спрямований на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, руйнування міфів і стереотипів, стигматизації та дискримінації.

Напрями роботи психолога (при порушенні емоційно-вольової сфери)

Корекційна робота при проявах агресії:
1. Бесіда з батьками, визначення проблем;
2. Визначення напрямів роботи з дитиною;
3. Психокорекційні ігрові вправи для усунення агресії дитини;
4. Елементи псих одрами для зняття емоційног напруження дитини;
5. Психомалюнок, намальований разом з дорослим;
6. Рекомендації батькам:
- ігнорувати агресивну тенденцію в дитини, не фіксувати на них увагу інших;
- включати агресію в контекст гри, надавати їй нового соціального змісту.
- заборонити дитині проявляти агресію.

Корекційна робота з тривожною дитиною:
1. Бесіда з батьками, визначення проблем;
2. Визначення основних напрямів колекційної роботи
3. Вправи із залученням дитини до уявних ситуацій
4. Ігнорування конфліктних ситуацій
5. Розробка тактики збереження свого фізичнго та психічного здоров’я
6. Рекомендації батькам:
- навчити дитину відчувати позитивні емоції;
- гратися з дитиною, підвищувати її емоційний фон, збагачувати гру новими елементами;
- установити з дитиною відносини довіри та доброзичливості.

Корекційна робота з імпульсивню дитиною:
1. Бесіда з батьками, визначення проблем;
2. Визначення напрямів роботи з дитиною;
3. Психокорекційні ігрові вправи
4. Використання елементів арт-терапії
5. Навчання дитини елементами аутотренінгу
6. Домашні заняття з елементами арт-терапії, що проводяться всією родиною
7. Рекомендаці батькам:
- формувати мотивацію досягнень дитини;
- уміння знімати нервово-психічне напруження
- навчати дитину прийомам психорегуляції, утримання уваги
- використовувати спокійні заняття, ігри для дитини.

/Files/images/Pedagog-psiholog..jpg

Кiлькiсть переглядiв: 669

Коментарi