/Files/images/Картина.png

Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.

В. О. Сухомлинський

Дитина щаслива, якщо в сім’ї панують теплі стосунки; вона знає, що її люблять, завжди вислухають і підтримають, дадуть пораду; дозволяють виявляти власні почуття, чутливі до її потреб; якщо члени сім’ї прості і безпосередні у спілкуванні, і між ними немає розходжень щодо виховання дитини .

Діти з особливими потребами:
навчання та розвиток

/Files/images/Картинка.jpg

За даними соціологічних досліджень, дітей з особливостями психофізичного розвитку, не стає менше, і вони потребують соціальної, психолого-педагогічної, корекційної допомоги з боку фахівців.
Діти з особливими потребами ,це діти розвиток яких дещо відмінний від розвитку однолітків. В цій статті буде йти мова про дітей із затримкою психічного розвитку.
Затримка психічного розвитку (ЗПР) – вада не так яскраво виражена зовні, найсильніше вона виявляється під час навчально-виховного процесу. Зарахування дитини до категорії ЗПР відбувається на основі виявлення особливостей її пізнавальної діяльності та можливості сприймати інформацію, аналізувати й синтезувати її, узагальнювати, запам’ятовувати та відтворювати набуті знання в повсякденному житті та під час проблемних ситуацій. Психічні процеси (увага, уява, пам'ять, мислення, мовлення) розвивається сповільненими темпами.
Причин затримки психічного розвитку багато, серед них зокрема: спадковість; несприятливі умови виховання; тривалі хвороби у ранньому дитинстві; перенесення таких хвороб, як менінгіт, енцефаліт, дизентерія, травми головного мозку; порушення функціонування головного мозку, пов’язані з його ураженнями під час внутрішньоутробного розвитку внаслідок патології пологів або травм тощо.
Батькам дуже важливо вчасно помітити та докласти зусиль для усунення відхилень у психічному розвитку протягом перших 6 – ти років життя, оскільки цей час є визначальним для майбутнього успішного навчання дитини у школі, та усього її подальшого життя.
У дитячому віці нервова система дуже пластична і піддається коригуванню. Дуже важливо не втратити час і зробити все, щоб ваша дитина зростала і здоровою, і розумною.
Якщо створити адекватні умови виховання та навчання, то на певному етапі особлива дитина нічим не відрізнятиметься від своїх однолітків.
Успіх визначальною мірою залежить від готовності батьків терпляче і наполегливо долати разом із дитиною її труднощі. Це можливо, передусім, за відповідного ставлення до дитини, її особливостей. Воно повинно будуватися на усвідомленні того, що ваш малюк такий, який є. Зрозумійте, що ваша дитина не гірша за інших, просто вона інакша і потребує у деяких випадках більшого батьківського піклування. Крім психологічної готовності, налаштованості на реальну допомогу дитині, батькам важливо мати знання, які б допомагали при вирішенні практичних завдань. Ці знання нададуть спеціалісти , фахівці, які займаються дітьми з особливими потребами.
Існують навчальні заклади, на базі, яких працюють групи компенсуючого типу для дітей з затримкою психічного розвитку. В таких групах надають спеціалізовану педагогічну допомогу при навчанні та вихованні дітей з ЗПР.
Організація навчального процесу вимагає комплексного підходу . Навчання має систему корекційно-розвиваючої роботи, яку проводять кваліфіковані педагоги , а саме:
Робота вчителя-дефектолога над розвитком та корекцією порушень пізнавальної сфери, по формуванню елементарних математичних уявлень, формування уявлень про навколишнє середовище, розвиток мовлення.
Робота логопеда - формування правильної звуковимови, розвиток фонематичного слуху, збагачення активного і пасивного словника;
Робота психолога над розвитком психічних процесів (пам’яті, уяви, мислення, уваги ), емоційно-вольової сфери;
Робота вихователя по формуванню моральних цінностей, закріплення знань , умінь та навичок, які були здобуті на інших заняттях, виховання адекватних форм поведінки, розвиток сенсорних здібностей;
Робота музичних керівників над розвитком музичних здібностей.
Життя групи організовується за щадним, гнучким режимом. Добре продуманий розпорядок дня дає змогу реалізувати принцип індивідуального підходу до кожної дитини.
Аби навчання було цікавим і невимушеним, різноманітним, у плани роботи з вихованцями включаються заняття в ігровій формі. Це продиктовано також і особливостями побудови освітнього процесу з «особливими дітьми». Усі заходи плануються відповідно до тематичних днів, визначених на навчальний період.
Навчити дітей дивуватися, сформувати у них бажання зрозуміти, знайти пояснення незрозумілому явищу або предмету, корекція всіх психічних процесів - важливий принцип роботи всіх педагогів дошкільного закладу .
Однак діяльність педагогів не буде успішною без активної допомоги батьків.
На перших етапах співпраці з родинами пропонується батькам заповнити анкету, яка допомагає виявити індивідуальні особливості кожної дитини, вивчається медична документація , проводиться діагностика дитини. На основі отриманих даних розробляється стратегія оптимальної допомоги вихованцям. Складається програма корекційно- розвиваючого навчання.
Батьки також беруть участь у педагогічному процесі. Так, як вдома вони закріплюють ті знання та навички , які діти отримали в дошкільному закладі. Звязуючою ланкою між педагогами та батьками є індивідуальний зошит для домашніх завдань, в якому підібрані цікаві малюнки – завдання, розвивальні ігри і т.п. для повторення пройденої теми заняття. Це є обов’язковою умовою у навчанні в групі компенсуючого типу для дітей з ЗПР.
Для батьків проводяться бесіди, консультації, показові заняття, батьківські збори із залученням фахівців.
Лише спільними зусиллями педагогів закладу , батьків, при грамотному плануванні освітньої, корекційної роботи можна досягнути позитивних результатів, надати допомогу дитині, яка її потребує.
Підготувала: вчитель – дефектолог ДНЗ № 32 «Перлинка»
Малюченко Тетяна Анатоліївна

Практичні розробки ігор, вправ, завдань для розвитку розуміння мови у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення

/Files/images/картинка.jpg

1.Завдання ,які надаються ,використовуються для роботи з дітьми які погано розуміють звертання до них, з проханням показати або принести що не будь з предметів.

Завдання 1.
Називати предмети, дії ситуації, в якій дитина знаходиться.
Наприклад «Миття рук». Підійти с дитиною до умивальника, сказати: «Ми будемо мити руки. Давай відкриємо кран. Відкривай кран. Відкрив? Візьми мило. Взяв мило? Добре намилюй руки. Давай я тобі допоможу намилити руки . Ось так. А тепер давай змиємо мило. Сам змивай мило. Змив? Ось ти помив ручки. Вони чисті.» Так само «Одягання на вулицю», «Будування будинку з кубиків», «Годування тварин» і т.д.
Завдання 2.
Розширення пасивного дієслівного словника за допомогою сюжетних малюнків, на яких знайомі дитині суб’єкти виконують різні дії.
Наприклад, відібрати малюнки на яких : хлопчик спить, дівчинка їсть, собачка біжить…. Спочатку запропонувати показати суб’єкт дії: «Покажи, де хлопчик, де дівчинка, де собачка». Якщо дитина розуміє такі запитання, і виконує завдання , вчитель додає до питань назви дій, які виконує суб’єкт, наприклад: «Покажи, де хлопчик спить, де дівчинка їсть, а де собачка біжить».
Завдання 3.
Навчати дітей розуміти питання де ? куди? звідки?
Вчитель розкладає або просить когось із дітей розкласти різні предмети на місця, де вони завжди знаходяться. Коли дії з предметом виконані, вчитель задає питання, наприклад: «Покажи, де лежить книга?», «Куди Саша поставив машину?», «Куди Маша поклала ляльку?» і т.д.
Вірно виконані дії дорослий одобрює, і ще раз називає дію і предмет.


2.Завдання ,які надаються , використовуються для роботи з дітьми, які володіють деяким пасивним предметним і дієслівним словником. Розвиток розуміння мовлення повинні опиратися на наочну ситуацію, предметну діяльність.

Завдання 1.
Розуміння та виконання звертального мовлення (прохання, доручення дорослого).
Запропонувати дитині розкласти малюнки або іграшки в тій послідовності в якій називає вчитель. «Послухай уважно, і виклади малюнки (іграшки) один за одним так, як я тобі скажу: корова, собака, півник, а тепер так: собака, півник, корова. І т.д.
Запропонувати запам’ятати і виконати послідовно дії: «Підійди до столу, і візьми олівець.», «Поклади зошит на стіл, а олівець в пенал» і т.д.
Завдання 2.
Навчати дітей впізнавати предмети по їх призначенню.
Наприклад, перед дитино лежать предметні малюнки , або дійсні предмети вчитель задає питання: «Покажи те, чим ти будеш їсти», «Покажи, що ти вдінеш на голову, коли підеш гуляти», «Що тобі потрібно взяти, щоб розрізати папір»…
Навчати дітей впізнавати іграшки (предмети або тварини) за описом.
Наприклад, на столі стоять іграшки: м’ячик, котик. Вчитель пропонує здогадатися про що вона говорить: «У неї пушистий хвіст, м’якенька шорстка, і довгі вуса» або «Він круглий, червоний…» і т.д.
Завдання 3.
Навчити дітей розрізняти граматичну форму однини і множини іменника.
Наприклад, розкласти предметні картинки перед дитиною. Запитати: «Покажи де намальован (і) дом (а).»
Око – очі, дерево – дерева, вікно – вікна, стільчик – стільці. І т.д.

Підготувала:
Вчитель-дефектолог –
Тетяна Анатоліївна Малюченко

Ігри з піском

/Files/images/55617487.jpg

Відомі з давніх часів ігри з піском, чи не найулюбленіші ігри дітей, прості та недорогі в організації. Пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку дошкільників, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан.
Ігри з піском — одна з форм природної діяльності дитини, які можна використовувати під час проведення корекційних, розвиткових та навчальних занять. Вони розвивають тактильну чутливість і дрібну моторику, сприяють розвитку мовлення, уваги, пам”яті, навчають дитину прислухатися до власних відчуттів, аналізувати результати дослідів.
Базовий компонент дошкільної освіти приділяє велику увагу впровадженню в освітньо-виховний процес новітніх здоров”язбережувальних технологій, що дають можливість проводити навчання в цікавих різноманітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя малюків. Педагоги дитячого навчального закладу № 32 “Перлинка”, дотримуючись вимоги Базового компонента дошкільної освіти, на практиці пересвідчились у оздоровчій та профілактичній ефективності технології пісочної терапії. Створення комфортного, безпечного розвитково- освітнього середовища, в якому дитина має можливостість вільного самовиявлення, індивідуального творчого розвитку, та пошук ефективних методів корекції стає першочерговим завданням педагогічного колетиву нашого дошкільного навчального закладу.
Завдяки спонсорській допомозі ,а саме Пелехатого Дмитра -представника організації Сила людей, в групі компенсуючого типу для дітей з затримкою психічного розвитку “Зайчики” був придбаний стіл для пісочної терапії. Метод пісочної терапії при зовнішній простоті має великі можливості. Якщо розглядати педагогічні та психологічні аспекти використання піску, то важко його переоцінити : це й неперевершене за своїми можливостями предметно-ігрове середовище, і чудовий сенсорний матеріал, і природний матеріал для образотворчої діяльності, конструювання, творення, пізнання.
Стіл для пісочної терапії завдяки підсвітці також можна використовувати і для пісочної анімації.За допомогою різних ігрових матеріалів та рук на піску можна створювати малюнки і відбитки. Ігри з піском використовуються для розвитку психічних процесів( пам”яті, мислення, уваги, уяви), сенсорного розвитку, для пізнавального розвитку , а саме для навчання елементарних математичних уявлень, для навчання грамоті. Наприклад, можна малювати зображення цифр, літер на піску пальчиком або за допомогою пензлика, палички, обводити контури геометричних фігур, можна шукати в піску заховані дрібні іграшки.
Пропонуємо вашій увазі декілька корисних розвиткових ігор з піском, які можна використовувати і в домашніх умовах.
Гра “Чарівні камінчики”
Мета гри: розвиваємо дрібну моторику рук, розвиваємо мовлення, увагу, мислення. Формуємо елементарні математичні уявлення дитини.
Хід гри: викладаємо камінчики , пропонуємо дитині порахувати і написати на піску відповідну цифру.
Гра “Яка перша літера в слові?”
Мета гри: розвиваємо дрібну моторику рук, розвиваємо мовлення, увагу, мислення. Навчаємо грамоті. Розвиваємо фонематичний слух дитини.
Хід гри: показуємо зображення тварини, іграшки. А дитина повинна написати на піску першу літеру слова зображеного предмета.

Робота з дітьми , які мають розлади аутистичного спектру

/Files/images/8e285346-7e65-46c8-a3da-65ac72be5454.jpg

Як розпізнати аутизм у дитини

Дитина уникає контакту «очі в очі».
Відсутня вокалізація різними тембрами, різноманітні інтонації у гулінні.
Не вміє гратися з іграшками.
Не відгукується на ім’я при збереженому слухові.
Виявляє дефіцит спільної уваги( наприклад, не намагається привабити словом чи жестом уваги інших людей до предмету, що зацікавив її).
Відмовляється тримати предмети.
Не просить допомоги.
Не намагається чимось поділитися.
Виконує весь час одноманітні дії.
Не терпить у своїх заняттях іншої людини.
Використовує іншу людину для власних потреб ( дереться по ній вверх, веде за руку до потрібного предмета);
При цьому не виявляє ніякого емоційного контакту.
Агресія до тварин, дітей, ауто агресія;
Допомога дитині: заняття з психологом, забезпечення уваги і любові, почуття безпеки, привчати до доторкувань, мімічних реагувань, самостійності, музики, віршів, складання пазлів.

Корекційна робота при аутизмі

/Files/images/44den_zaschity_detey_horoshaya_otkrytka.jpg

Корекційна робота з аутистами орієнтовно розділяється на два етапи.
Перший етап: «Встановлення емоційного контакту, подолання негативізму у спілкуванні з дорослими, нейтралізація страхів»
Слід пам’ятати про «не»:
Не говорити голосно.
Не робити різких рухів.
Не дивитись пильно в очі дитині.
Не бути занадто активним і нав’язливим.
Для встановлення контакту треба знайти підхід, що відповідає можливостям дитини, визвати її на взаємодію з дорослим. Наприклад: дитина махає руками – дорослий організовує гру «Метелики літають», дитина бігає по колу – гра «Дожену» і т.д. Для організації початкових етапів спілкування дорослий повинен спокійно і зосереджено займатися чимось, наприклад,розмальовувати щось, пересипати мозаїку і т.д. Вимоги спочатку мають бути мінімальні. Успіхом можна вважати те, що малюк погоджується бути поруч, пасивно слідкує за діями дорослого. Якщо дитина не виконує завдання, її увагу слід переключити на більш легке, не можна наполягати, доводити дитину до негативної реакції. Після закінчення завдання треба разом порадіти успіху. Для підняття настрою організовуються ігри з емоційними яскравими враженнями: музикою, світлом, водою, кульками, мильними бульбашками. Хвилини сенсорної ауто стимуляції, звичні для аутичних дітей (часто проявляють потяг до світла, води, музики), посилюють в таких іграх необхідний навчальний момент. Пом’якшенню страхів сприяють спеціальні ігри, в яких підкреслюється безпечність ситуації. Потрібно ретельно підбирати ігри, книжки, вірші, відкидаючи ті, що можуть емоційно травмувати дитину.
Другий етап: «Подолання труднощів цілеспрямованої діяльності дитини».
Навчання спеціальним нормам поведінки, розвиток здібностей. Для дітей з аутизмом дуже важлива цілеспрямована діяльність. Вони швидко втомлюються, відволікаються, навіть від цікавих занять. Попередженню цього сприяє часта зміна видів діяльності і врахування бажання і готовності дитини взаємодіяти з педагогом. Змістовою стороною занять з дитиною є діяльність, яку вона любить, яка додає стану приємних сенсорних відчуттів, тобто потрібно враховувати інтереси та уподобання дитини. На початку роботи з дитиною активно обігруються її стереотипи. Під час роботи дорослий находиться позаду дитини, непомітно надає допомогу, створює відчуття самостійного виконання дії. Неадекватна реакція у дитини свідчить про перевтому або не розуміння задачі. У дитини з аутизмом є специфічна потреба у збереженні постійності в обстановці, слідування заведеному порядку. Потрібно використовувати режим, розклад, картинки, малюнки, чергувати працю і відпочинок. На основі результатів обстеження дитини складається індивідуальна програма корекції.

Кiлькiсть переглядiв: 743

Коментарi