Вперше цей день відзначили у 2006 році, його ініціаторами стали Європейська асоціація Даун-синдром (EDSA) та Всесвітня асоціація Даун-синдром (ІDSA). У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей з синдромом Дауна. Синдром одержав назву на честь англійського лікаря Джона Дауна, який вперше дослідив генетичну аномалію в 1866 році.
Ця дата – 21.03 – символізує сутність синдрому: він пов’язаний із трьома копіями 21-ої хромосоми (замість двох). Синдром Дауна – це генетична випадковість, яка не залежить від способу життя батьків, їхнього здоров’я, шкідливих звичок, харчування, кольору шкіри або національності. Тобто дитина з синдромом Дауна може народитися в будь-якій родині. Хлопчики і дівчатка з синдромом Дауна народжуються з однаковою частотою. В Україні кожного року з’являється до 400 таких дітей.
Діти з синдромом Дауна повільніше розвиваються і пізніше своїх ровесників проходять загальні етапи розвитку. Але все компенсується добротою, щирістю і безпосередністю, які вони випромінюють у світ. Тому їх називають «дітьми сонця». Діти з синдромом Дауна обдаровані не менш, ніж звичайні діти. Багато хто має художній талант, музичні (в тому числі танцювальні та співочі) і артистичні здібності, схильні до поезії, успішні в спорті. Життєво важливе значення для росту і розвитку таких діток має адекватний доступ до медичного обслуговування, програм раннього втручання та інклюзивної освіти. Для їх інтелектуального розвитку необхідні заняття з педагогами за спеціальними методиками, які враховують особливості їх сприйняття.
Батьки дітей з синдромом Дауна змушені щодня боротися за гідне існування і майбутнє своїх дітей, долаючи величезний опір і нерозуміння з боку суспільства.
Міжнародний день людини з синдромом Дауна ставить перед собою мету привернути увагу суспільства до проблем людей з обмеженими здібностями, адже вони трохи відрізняються від звичайних людей в плані інтелекту і багато хто з них страждають від вроджених вад серця, але своєю добротою, щирістю і безпосередністю компенсують все те, в чому вони відрізняються від звичайних людей, а часто і перевершують їх.
Ці діти потребують нашої допомоги, любові, розуміння та взаємної поваги.