«Перш, ніж дитина осмислить усю глибину

тієї істини, що вона громадянин своєї країни,

і це покладає на неї великі обов’язки,

дитина має навчитися платити добром за добро,

творити своїми силами щастя і радість іншим людям»

В.Сухомлинський

Навчання прав дитини – це довготривалий процес і здійснюється він на всіх етапах навчання і виховання дітей. Дошкільний навчальний заклад – це перша сходинка у ланцюжку безперервної правової освіти та найбільш сприятливий період для формування моральних якостей особистості як основи правової компетентності громадян.

Уже багато років у закладі длшкільної освіти (яс­лах-садку) комбінованого типу №32 «Перлинка» триває робота з фор­мування в дітей початкової правової освіти яка, у першу чергу, спрямована на розвиток у дітей правової культури. Навчання правам людини – це довготривалий процес і здійснюється він на всіх етапах навчання і виховання дитини.

Метою роботи по правовому вихованню дошкільників

• створення соціально-педагогічних умов організації життєдіяльності, які допомагають самореалізуватися; ознайомити дітей з правами людини, як основою соціалізації, підготовки до дорослого життя;
• формування у дітей моральних уявлень про права людини, гуманістичне ставлення до навколишнього світу;
• здійснення аналізу ситуацій з власного життя та пригод казкових персонажів щодо прав дитини;
• заохочення дітей реалізовувати свої права в реальному житті, захищати себе, своїх друзів;
• розвиток навичок правової поведінки тощо.

Принципи роботи з правового виховання дітей дошкільного віку

• інтеграція різних видів дитячої діяльності;
• активізація особистого досвіду дітей;
• формування у дошкільників уміння активно застосовувати в практичному житті набуті знання;
• враховувати дозування та співвідношення інформації до їх самостійної практичної діяльності на ігрових принципах;
• цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу та художніх творів;
• поступове підведення дітей до самостійних висновків та узагальнень.

Зміст освітньоїї роботи з правової освіченості дошкільників полягає у розв’язанні пізнавальних, розвивальних та виховних завдань, спрямованих на набуття дітьми початкових знань про норми поведінки, формування навичок їх дотримання, відповідного ставлення до правомірних дій, вчинків, а також до правопорушень, шкідливих звичок, виховання поваги до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку, ознайомлення з правилами бережливого ставлення до природи, своїх речей, предметів побуту тощо.

Результатом цілеспрямованої правовиховної роботи з дітьми дошкільного віку є сформовані знання, уміння і навички.

Малята у свої 5-6 років, які відвідують дошкільний навчальний заклад, знають свої права, обов’язки, можуть означити словами ці категорії, пояснити їх відмінність; перелічують свої елементарні права (на відпочинок, на захист, на розуміння дорослого, на підтримку, на повагу до себе та ін.), намагаються їх виконання; називають і виконують свої основні обов’язки (самостійно виконують те, що під силу; не робити шкоди іншому; дотримуватись режиму дня тощо); розуміють зв’язок слів «право», «правило», «честь»; знають етичні еталони поведінки.

Головними шляхами реалізації завдання підвищення рівня правової культури дошкільників є ігрові заняття зі знайомими казковими героями у формі подорожей, традиційні свята, концерти, бесіди, екскурсії, читання художньої літератури, пізнавальні і розвиваючі ігри, а також спільна і самостійна діяльність, конкурси, розваги. Вся запланована робота повідомляє дітям знання, викликає оцінне ставлення до соціальних явищ, фактів, подій, сприяє розвитку соціальних емоцій, почуттів.

У закладі дошкільної освіти діти набувають елементарних правових знань, які є складовою необхідного дітям комплексу знань про життя. Вони є доповненням до знань про навколишній світ, соціальну дійсність, сприяють формуванню в маленьких громадян загальнолюдських цінностей, що, в свою чергу, є основою для їх соціалізації.

Форми, методи та прийоми роботи

• традиційні, комплексні та інтегровані заняття;
• моделювання та проектування;
• трудова діяльність та різні види ігор;
• вирішення проблемних завдань та ситуацій;
• спостереження та екскурсії;
• театралізована діяльність;
• тренінги;
• виставки;
• читання художньої літератури та бесіди за ними;
• рольове програвання бажаної поведінки в різних життєвих ситуаціях;
• вправи;
• анкетування та діагностика;
• обміркування та програвання заданих ситуацій тощо.

Терміни, що використовуються в правовому вихованні:

Правовідношення- передбачені юридичними нормами і гарантовані державою суспільні відношення.

Правосвідомість- сукупність знань, уявлень людей про право, їх відношення до права.

Система права- це єдність всіх діючих юридичних норм даної держави і підрозділи на галузі та інститути.

Юридична норма - це загальнообов'язкове правило поведінки, установлене і забезпечене державою.

Закон- це нормативно - правовий акт органу законодавчої влади або самого народу, який регулює найважливіші суспільні відношення, приймається в особливому порядку і володіє юридичною силою.

Держава- це організація політичної влади домінуючої частини населення в соціальнім неодноріднім суспільстві, за допомогою якої забезпечується керівництво його цілісність і безпека, і здійснюється керівництво суспільством в інтересах цієї його частини, а також керівництво справами всього суспільства.

Громадянське товариство- це група вільних рівноправних людей, кожний з яких має можливість бути власником, а також активно брати участь в політичному житті.

Право - це система загальнообов'язкових правил поведінки (юридичних норм), установлених забезпечених державою з метою урегулювання суспільних відношень.

Функції права - це основні напрямки . його впливу на суспільні відношення.

Система законодавства - це комплекс діючих нормативно - правових актів даної держави, пов'язаних між собою одночасно розділених на частини.

Конвенція- міжнародна угода з якогось спеціального питання, яке має обов'язкову силу, для тих держав, які до нього приєднані.

Людина - жива істота, яка володіє мисленням, мовою, здібностями створювати предмети виробництва і користуватися ними.

Громадянин - людина, яка належить до населення даної держави і користується всіма правами, виконує всі обов'язки цієї держави.

Декларація- об'ява, проголошення основних принципів, не маючи обов'язкової сили, рекомендація.

Коментарi