Інклюзивна освіта - перспектива нова.
Хоч різні можливості - рівні права!
Кожна дитина - це цілий світ,
Освіта, повага і рівність для всіх!

У нашому суспільстві є різні категорії дітей, частина з яких має проблеми, пов’язані з розвитком та здоров’ям. І, на жаль, сьогодні кількість таких дітей зростає. Кожна дитина має право на освіту, а отже, кожна дитина повинна мати можливість це право реалізувати. І реалізувати це право вони мають на рівні з іншими дітьми в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, національності та не зважаючи на соціальний та майновий стан, стан здоров’я, місця проживання.

В Україні діти з особливими потребами здобувають освіту в спеціальних навчальних закладах. Проте, визнано, що діти, які здобувають освіту разом з однолітками у навчальних закладах загального типу, краще адаптуються до навколишнього середовища, оволодівають соціальними навичками, почуваються більш самостійними, потрібними у суспільстві.

Інклюзивна освіта саме й передбачає особистісно орієнтовані підходи, методи навчання індивідуально для кожної дитини, з урахуванням її особливостей, здібностей, психофізичних порушень.

В Білоцерківському закладі дошкільної освіти №32 "Перлинка" Білоцерківської міської ради Київської області функціонує 4 інклюзивні групи:

- Інклюзивна група "Калина" раннього дошкільного віку (3-й рік життя)

- Інклюзивна група "Ромашка" молодшого дошкільного віку (4-й рік життя)

- Інклюзивна група "Сопілка" середнього дошкільного віку (5-й рік життя)

- Інклюзивна група "Барвінок" старшого дошкільного віку (6-й рік життя)

Вчитель-логопед - це педагог, який працює з дітьми, які мають мовленнєві порушення, а також здійснює корекційно- розвиткову роботу з дітьми даної категорії, у тому числі:

• розробляє оптимальну педагогічну стратегію, проектує шляхи навчання й виховання кожної дитини з мовленнєвими порушеннями;
• вивчає та фіксує стан мовленнєвого розвитку дітей і відповідну динаміку;
• проводить навчально-виховну та корекційну роботу з дітьми, які мають мовленнєві порушення;
• підтримує зв’язок з батьками, надає їм консультативну допомогу в питаннях освіти та психофізичного розвитку дітей.

Вчитель-дефектолог - це педагог, який працює з дітьми, які мають затримку психічного розвитку, дітьми з інтелектуальною недостатністю та проводить корекційно-розвиткову роботу з дітьми цієї категорії, у тому числі:

• проводить поглиблене обстеження особливостей розвитку кожної дитини, визначає її здатність до навчання, проводить роботу, спрямовану на розвиток дитини; підвищує пізнавальну активність і розвиває основні психічні процеси в дітей (сприйняття, увага, пам’ять, мислення та ін.);
• розвиває комунікативну та мовну діяльність дітей;
• проводить консультування батьків, під час якого батьки ознайомлюються з прийомвми навчання і виховання своєї дитини.

Практичний психолог - це педагог, який здійснює психологічний супровід та забезпечує оптимальні соціально-психологічні умови для збереження психологічного здоров'я дітей, сприяє повноцінному розвитку особистостіу родині й дитячому садку, у тому числі:

Розвиваємо дрібну моторику у дітей: чому це важливо?

Ще в давні часи древні китайці заявляли про те, що активні вправи за участі рук і пальців позитивно впливають на розвиток і діяльність головного мозку будь-якої людини. І діти – не виняток. Шнурування черевиків, застібання ґудзиків, збирання дрібних деталей – цей список можна продовжувати безкінечно. Всі ці дії передбачають акуратну і точну роботу пальців рук, якої важливо навчитися. Саме тому, розвитку дрібної моторики у дітей сьогодні приділяється особлива увага. З цією метою вихователі в дитячих садах, вчителі в школах і навіть багато мам вдома включають в повсякденність різні вправи та ігри на розвиток у дітей дрібної моторики. Однак далеко не всі роблять це правильно. А значить, наша інформація буде для них корисною.

Отже, дрібна моторика – це здатність дітей і дорослих виконувати точні і дрібні рухи не тільки кистями, але і пальцями рук і ніг, завдяки скоординованим діям таких систем організму, як: кісткова, нервова і м’язова. Добре розвинена дрібна моторика рук і пальців дозволяє дітям виконувати величезну кількість різноманітних процесів: від елементарних жестів в ранньому дитинстві (скажімо, захоплення іграшки) до більш складних рухів в старшому віці (зокрема письмо та малювання).

Виходячи з цього, питання: чи потрібно займатися розвитком дрібної моторики у дітей або ні, відпадає саме собою. Тим більше що вона безпосередньо пов’язана з розвитком всіх пізнавальних процесів: пам’яті, уваги, мислення й мови. Так, наприклад, якщо батьки бажають, щоб їхнє дитя швидше навчилося говорити, необхідно займатися не тільки тренуванням його апарату артикуляції, але і розвитком його дрібної моторики, використовуючи спеціальні вправи та іграшки.

Втім, як уже зазначалося, щоденні заняття на формування скоординованих і точних рухів пальців і рук сприяють не тільки становленню мови у дітей. Вони є прекрасним фундаментом для тренування уяви, спостережливості і навіть координації. А значить, займатися розвитком дрібної моторики у дітей важливо і потрібно, а особливо, якщо мова йде про дошкільників і молодших школярів.

Розвиток дрібної моторики у дітей: які іграшки використовувати?

Чудово стимулює розвиток дрібної моторики у дитини створення разом з ним всіляких виробів, малювання «пальчиковими» фарбами, ліплення, конструювання, ігри з мозаїкою і крупами. Однак це далеко не повний список занять, які сприяють розвитку дрібної моторики у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. У тому числі цьому допомагають такі іграшки:

• набір «балансуюча дошка + дошка з цифрами»: він підходить для молодших школярів, які, використовуючи спеціальний м’ячик, повинні збити ним цифри, які стоять на дошці;
• набір будівельних блоків: він ґрунтується на принципі балансування деталей і прекрасно стимулює у дошкільнят дрібну моторику;
• рамка-вкладиш «види транспорту»: з її допомогою можна не тільки розвивати моторику рук і пальців у дітей, а й тренувати у них координацію рухів, а також тактильні відчуття. Головний принцип, якого мають притримуватися дорослі – допомагати, але не заважати.

І на завершення, майте на увазі: розвивати дрібну моторику рук і пальців корисно дітям в будь-якому віці. Тому сміливо заглядайте до нас, щоб підібрати для свого шибеника розвиваючі іграшки, які принесуть користь йому і його маленьким пальчикам.

Нетрадиційні засоби розвитку мовлення та творчості малюків

Дітей нині складно здивувати та зацікавити. Складно, але ре­ально, доклавши мінімум бажання та фантазії. Одним із головних завдань педагога, що працює з дітьми раннього віку, є розвиток мовлення малюків. Це завдання зазвичай ускладнюється тим, що рівень мовленнєвого розвитку вихованців у групі іноді кардиналь­но відрізняється.

Проблема, власне, не у тому, як навчити розмовляти дітей із низьким рівнем мовлення, а у тому, як зробити заняття з розвитку мовлення цікавими одночасно для всіх — і тих, хто розмовляє вже дуже добре, і тих, хто практично не вміє цього робити.

У пригоді несподівано став сухий басейн — ємкість, наповнена маленькими пластмасовими кульками різних кольорів. Окрім релаксації, яку отримують діти раннього віку, бавлячись із незвичай­ним басейном, кольорові кульки допомага­ють ефективно розвивати їхнє мовлення.

Ігри з кольоровими кульками сухого басейну сприяють різно­бічному гармонійному розвитку дітей, зокрема:

• збагаченню словника завдяки повторенню фольклорних творів та віршованих рядків за вихователем;
• розвитку—
• пам’яті;
• уваги;
• уяви;
• творчого мислення;
  • посиленню інтересу до художнього слова завдяки позитивним емоціям, сенсорним відчуттям, іміту­ванню рухів, сприйманню музичного супроводу;
  • активізації емоційно – ціннісного, соціально – морального, мовленнєвого, художньо – естетичного, пізнавального, креативного розвитку;
  • закріпленню певних знань про ознаки предметів, тварин, кольори, величини, форми тощо;
  • вихованню –
• посидючості;
• уміння працювати в колективі;
• уміння слухати;
• терплячості та поваги одне до одного;
  • зміцненню товариських, дружніх стосунків між дітьми.

Наш досвід свідчить, що ігри з кульками сухого басейну цікаві й надзвичайно ефективні для успішного розвитку дітей із будь-яким типом темпераменту. Сором’язливим та нерішучим малюкам вони дають змогу розкритися і подолати власні психологічні бар’єри. Занадто активних навчать організованості і витримки. Крім того, робота із кульками сухого басейну швидкими темпами розвиває мовлення дітей, сприяє їх активному спілкуванню та згуртованості.

Пісочна терапія в роботі з дошкільниками

Ігри з піском — це простий і приємний спосіб розкриття таємниць дитячих душ та розвитку творчих здібностей дошкільників. Сучасні практичні психологи доволі часто вдаються до пісочної терапії, оскільки вона має такі переваги:
- простота у застосуванні
- доступність необхідного обладнання
- можливість проводити ігри з піском надворі та у груповій кімнаті в пісочниці.
Як психорозвивальний і психокорекційний метод вона дає змогу розв’язати широкий спектр завдань щодо психічного розвитку дошкільника. Пісочну терапію можуть застосовувати лише фахівці. А от окремі її елементи можуть використати і батьки для збагачення внутрішнього світу й активізації пізнавального розвитку дітей.

Ігри та вправи з пісочної терапії дають можливість:
- розвивати сприймання, пам’ять, мислення, увагу, мовлення дитини;
- дрібну моторику;
- зорово-моторну координацію вдосконалювати навички самоконтролю й саморегуляції;
- збагачувати уяву й фантазію;
- виховувати позитивні особистісні риси — сміливість, активність та ініціативність;
- стимулювати оригінальні творчі дії
- поглиблювати знання про довкілля;
- знімати психологічне напруження;
- позбавляти неприємних переживань від негативної життєвої ситуації завдяки її проектуванню на гру з піском і символічному проживанню під час гри;
- створювати ситуації успіху й підвищувати впевненість у собі;
- вдосконалювати навички міжособистісної взаємодії під час групових ігор.

Іншими словами, використання пісочниці на прак­тиці дає комплексний навчальний, терапевтичний та виховний ефекти.Тож доцільно мати її в групах цілий рік як важливий елемент розвивального середовища, де можна вільно творити, не боючись щось зі­псувати чи зламати.

Чим корисне складання пірамідки

Дитяча пірамідка - одна з найперших іграшок дитини. Хоча і придумана вона багато років тому, до цих пір не втрачає своєї актуальності і займає гідне місце серед величезної кількості розвиваючих іграшок. Пірамідка представляє собою вісь-паличку, на яку надягають деталі у вигляді дисків, кульок та інших геометричних фігур.

У чому ж полягає популярність цієї нехитрої іграшки? Чим вона корисна? Чому так часто використовується педагогами і психологами для визначення рівня розвитку малюка? Виявляється, маніпуляції дитини з пірамідкою дозволяють фахівцеві з'ясувати деякі важливі моменти, наприклад:

• якою рукою малюк бере колечка, нанизує, а який тільки притримує, тобто чи визначилася провідна рука;
• наскільки точно вона потрапляє отвором на вертикальну деталь, що говорить про ступінь розвитку моторно-рухової координації;
• чи вміє співвідносити розміри деталей;
• чи розрізняє поняття "великий-маленький", "високо-низько";
• чи знає назви кольорів (для більш старшого віку).

Так що користь від цієї невигадливій іграшки насправді неоціненна. Тим більше, що сьогодні, крім традиційної дерев'яної та пластмасової пірамідки, що складається з різноколірних дисків, у продажу можна знайти гумові дитячі пірамідки, пірамідки-пазли, магнітні, у вигляді звірят, чоловічків і будиночків і навіть м'які і надувні . Кожна з них дозволить малюкові урізноманітнити тактильні і зорові відчуття і перетворить гру в захоплююче заняття.

Дитяча пірамідка відома всім з раннього дитинства. З її допомогою дитина знайомиться з розміром, кольором, формою предметів. Але ця іграшка не така проста, як здається на перший погляд. Існує велика кількість ігор з пірамідкою, які залежать в першу чергу від віку дитини. Коли ж можна починати грати з пірамідкою? Вважається, що перше знайомство з іграшкою має відбуватися в 8-9 місяців, коли більшість дітей вже "навчилися" сидіти.

У цьому віці рекомендується знімати колечка з пірамідки, при цьому мамі краще тримати ручки малюка в своїх руках. Поки дитині подобатися експериментувати, нанизуючи кільця на стрижень в довільному порядку, розвиваючи дрібну моторику. Одночасно малюк вчиться розуміти слова: Скинь колечко, поклади, одягни.

Дитині у віці 1 - 1,5 років рекомендується грати з пірамідкою, у якої все колечка одного кольору. Спочатку малюк вчиться збирати пірамідку з двох кілець - надягати на стрижень перше велике кільце, потім - маленьке. З 1,5 років колечка різняться і по величині, і за кольором.

1,8 - 2 роки - дитина вчиться збирати пірамідку з 3-4 кілець різного кольору (велика, трохи менше, маленьке). Коли пірамідка вже зібрана, потрібно провести по ній долоньками малюка, погладити, показати дитині, що іграшка вузька зверху і широка знизу.

2 - 3 роки - складаємо пірамідки з 4 - 5 кілець різного кольору. Попередньо можна разом з дитиною розкласти колечка по величині від найбільшого до найменшого і навпаки. Збирати пірамідку також можна не тільки з великого кільця, але і з маленького.

Після 3 років дитині цікаво складати пірамідки з кілець двох кольорів і однієї величини, різної форми одного кольору, виконуючи завдання на чергування (наприклад, одне жовте кільце, два червоних і т.д.). Подібні ігри розвивають увагу і мислення дитини. У старшому дошкільному віці дитяча пірамідка допомагає справлятися з мовними труднощами. C її допомогою дитина зможе освоїти проголошення довгих складних слів, нанизуючи кільця на стрижень і проговорювати слово по складах.

Театралізована діяльність як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Особлива роль у вирішенні завдань, пов'язаних з вихованням і розвитком дитини-дошкільника, належить театралізованої діяльності. Численні дослідження психологів доводять: театралізована діяльність робить сильний вплив на дітей дошкільного віку та сприяє їх всебічному розвитку: діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення. З розумовим розвитком тісно пов'язане виразність реплік персонажів, власних висловлювань, непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура його мови, її інтонаційний лад. Виконувана роль, вимовлені репліки ставлять малюка перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У дитини поліпшується мова, її граматичний лад. Дослідники відзначають, що розвиток в дошкільному віці творчих здібностей, постійне вдосконалення мовних навичок, оволодіння літературною мовою є необхідними компонентами освіченості та інтелігентності в подальшому.

Відомий письменник Джанні Родарі стверджував, що «саме в грі дитина вільно володіє мовою, говорить те, що думає, а не те, що треба. Чи не повчати і навчати, а грати з ним, фантазувати, вигадувати, придумувати - ось, що необхідно дитині ». Різнобічний вплив театралізованої діяльності на особистість дитини дозволяє використовувати її як один із ефективних педагогічних засобів. Виховні можливості театралізованої діяльності широкі: її тематика практично не обмежена і може задовольнити будь-які інтереси і бажання дитини. Беручи участь в ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло, поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення ».

Театралізована діяльність дозволяє врахувати основні чинники мовного розвитку дошкільнят: наслідування мови дорослих, накопичення уявлень про предмети і явища навколишнього життя, спілкування з однолітками і дорослими людьми, різноманітні види спільної діяльності, мовна активність кожної дитини, мотивована близькими для нього потребами, інтересами.

Театралізована діяльність являє собою розігрування в особах літературних творів (казки, оповідання, спеціально написані інсценівки). Герої літературних творів стають дійовими особами, а їх пригоди, події життя, змінені дитячої фантазією, - сюжетом гри. Важливою умовою успішного застосування театралізованих ігор на мовних заняттях є також мовна активність самих дітей на основі наслідування зразком. Вона виражається в повторенні одних і тих же звуків, звукосполучень, слів.

За допомогою театралізованої діяльності діти опановують особливостями виразів рідної мови, його звучанням, гармонією, словесними формами - питанням, відповіддю, діалогом, бесідою, розповіддю. Театралізована діяльність залучає дітей динамікою дії, яскравістю художніх образів, ожившими ляльками, камерністю і нетривалістю дії.

Батькам дітей з особливими освітніми потребами

Коли батьки дізнаються про інвалідність дитини або інше хронічне захворювання, вони вступають у життя, повне сильних емоційних переживань, важких виборів, взаємодії з різними фахівцями та постійної потреби в інформації і послугах. Спочатку батьки можуть розгубитися, відчути себе самотніми, не знаючи, з чого почати, де шукати інформацію, просити допомоги і розуміння.

Декілька цінних порад для Вас, батьки:

- Навчіться працювати зі своїми почуттями гіркоти і злості. Від гіркоти і злісті не піти, коли ви розумієте, що повинні переглянути плани і мрії, які були пов'язані з дитиною. Можливо, зараз ви не повірите, але життя буде поліпшуватися, і прийде той день, коли ви знову будете бачити все в позитивному світлі. Розуміння і робота над своїми негативними почуттями допоможуть вам бути сильніше і підготуватися до інших викликів життя, а також ці почуття перестануть віднімати у вас енергію і сили.

- Будьте реалістом. Бути реалістом значить розуміти, що в житті є речі, які ми можемо змінити. А також, розуміти, що в житті є речі, які ми не можемо змінити. Наше завдання, розуміти, що ми можемо змінити, а що ні.

- Пам'ятайте, що час грає на вас. Час справді лікує. Це не означає, що виховання дитини з інвалідністю дається дуже легко, але це буде справедливо, якщо ми скажемо, що з часом багато проблем вирішуються. Тому час на вашому боці.

- Не забувайте про себе: досить відпочивайте, їжте так добре, як зможете, виходьте з дому і спілкуйтеся з людьми, які можуть вам надати емоційну підтримку.

- Уникайте жалю. Інвалідом дитину робить ваша жалість та жалість інших лдей. Жалість не те, що вам потрібно. Вам потрібно швидше співчуття. В цей період вас може засмучувати або злити ставлення інших до вас або вашої дитини. Вирішіть для себе, як реагувати на пильні погляди, питання, не витрачайте занадто багато енергії на переживання з приводу неприємних вам реакцій чужих людей.

- Намагайтеся дотримуватися звичного розкладу дня: коли виникає проблема, яку ти не можеш вирішити, роби те, щоб ти робив, якщо б проблеми не було. Така поведінка може додати стабільність і сенс при складній і заплутаній ситуації.

Пам'ятайте, що це ВАША ДИТИНА! І це найголовніше. Можливо, його розвиток буде відрізнятися від розвитку інших дітей, але це не означає, що вона менш цінна і менше потребує уваги та любові. Любіть свою дитину і отримуйте задоволення від нього. Постарайтеся робити позитивні кроки назустріч дитині, вам обом це буде корисно, і ви навчитеся думати про майбутнє з надією . Пам'ятайте, що ви не одні!

Коментарi